Медична реформа: мільйони українців залишилися без безкоштовної медичної допомоги

Опубликованно 11.10.2019 00:26

З 1 січня минулого року вступив в силу закон про медичну реформу і влада пообіцяла, що українців будуть лікувати по-новому. Але поки що медреформа зводиться до скорочення витрат держави на пацієнтів, а не спрямована на ефективне та доступне лікування. Проаналізувавши документи журналісти з'ясували, що хитре рішення Кабміну залишило 12 млн. українців без безкоштовної медичної допомоги.

Як «порізали» пацієнтів

Медреформа в першу чергу торкнулася послуг у первинній ланці — мова про терапевтах і педиатрах, багато з яких тепер називаються сімейними лікарями. З другого півріччя 2018 року змінилося фінансування установ, які надавали первинну допомогу. Вони стали отримувати гроші не з місцевих бюджетів, а безпосередньо від новоствореної структури — Національної служби здоров'я України (НСЗУ). Вона перетворилася по суті в оператора грошових потоків: розподіляє кошти і вирішує, кому давати, а кому відмовити.

Пацієнти ж, як неодноразово писали "Вісті", повинні були вибрати собі сімейного лікаря і підписати з ним декларацію. Показово, що в системі e-Health на кінець минулого року було зареєстровано 22,4 млн декларацій, а заплатили лише по 14,4 млн з них у загальній складності 3,4 млрд грн.

У бюджеті цього року на фінансування первинної медичної допомоги передбачено 15,2 млрд грн. Уряд Гройсмана порахувало, що цих грошей вистачить з головою. Адже приймаючи постанову, Кабмін схитрував.

Він так і не збільшив базовий тариф навіть на індекс інфляції і залишив на колишньому рівні оплату медичним установам за одного пацієнта з "зеленого списку" (хто підписав декларацію з лікарем). Це 370 грн на рік. А ще він урізав удвічі плату за одного пацієнта з "червоного списку" (хто не підписав декларацію) — до 120 грн в рік. При цьому до такого урізаному тарифом не застосовуються вікові коефіцієнти. Тобто медичні установи як юнака, так і за пенсіонера отримують одну і ту ж плату, хоча очевидно, що витрати на лікування, навіть чисто логічно, будуть різними.

Є ще один нюанс. Прикриваючись принципом "гроші ходять за пацієнтом", влада припинила з 1 квітня цього року платити за тих, хто не підписав декларацію. Хоча планувалося, що це буде зроблено лише з 1 липня. І це при тому, що таких пацієнтів тільки за даними Моз, аж 12 млн. Скільки в реальності ж — загадка, так як перепис населення не проводилася з 2001 року. Для тих, хто в "червоному списку", це означає лише одне: отримати безкоштовно допомогу вони зможуть тільки в тому випадку, якщо будуть на межі життя і смерті.

Виникла проблема: лікарі перевиконали план

За розрахунками Кабміну, до кінця цього року кількість українців, які підпишуть декларації з лікарем, має досягти 26,4 млн осіб, або 68,6 %. І такий низький відсоток цілком влаштовує чиновників, адже потрібно економити на пацієнтах. По-перше, це скорочує витрати на медпослуги, які уряд зможе перерозподілити на свої "нагальні цілі". По-друге, не у всіх містах (не кажучи вже про сільській місцевості) є необхідна кількість компетентних лікарів, з якими можна підписати декларації. Ну і, по-третє, на зміну безкоштовної медицини повинна прийти платна, для якої чиновники, судячи з усього, і розчищають дорогу.

Але прогнози щодо "червоно-зелених" списків не виправдалися. По всій видимості, весь персонал медустанов, для того щоб збільшити фінансування від НСЗУ, змушений був частково відкласти лікарську практику і повністю переключитися на підписання декларацій. На кінець березня з жаданим документів було вже 26,4 млн пацієнтів. Не секрет, що лікарі, у яких зарплата залежить від кількості "своїх" пацієнтів, йшли на різні хитрощі: наприклад, не виписували рецепти або не видавали довідки без підписаної декларації. І це призвело до збільшення витрат держави на первинну медичну допомогу.

У результаті за перший квартал цього року НСЗУ перерахувала медустановам вже 4,2 млрд грн (27,5 %), що більше четвертої частини річного бюджету. Очевидно, що на четвертий квартал (навіть якщо "зелений список" не виросте) вже грошей не вистачає. А достроково відмінивши фінансування медпослуг для пацієнтів з "червоного списку", влада вважала, що заощадить 360,2 млн. грн.

Кому дають гроші

Знову ж важлива деталь: НСЗУ перерахувала оплату далеко не з усіх підписаних декларацій. Згідно звітності відомства на 26 березня, 200 тис. пацієнтів залишилися за бортом. Найбільші суми пішли в найбільші регіони: в Дніпропетровську область — 342 млн грн, Харківської — 292,9 млн грн і в Київ — 290,6 млн грн. Але найвищий відсоток поданих декларацій — у вотчині екс-президента і прем'єра: Вінницькій області (78,2 %). І саме там гроші пішли на 100% пацієнтів. Отримати бюджетні кошти в повному обсязі змогли ще Миколаївська та Черкаська області.

Як заробляють на ліках

Цікава склалася ситуація і з програмою "Доступні ліки". Її суть, нагадаємо, в те, що певні ліки пацієнт за рецептом може отримати або безкоштовно, або з великою знижкою. За даними уряду, цією програмою скористалися понад 8 млн чоловік — половина всіх хворих серцево-судинними захворюваннями, діабетом ІІ типу та бронхіальною астмою. Держава платить лише за ті ліки, які включені в Національний реєстр. На даний момент у ньому 258 препаратів, 64 з яких можна отримати безкоштовно, а інші — з частковою оплатою.

В реєстр, зрозуміло, включали далеко не всі медикаменти. Наприклад, до засобів для лікування серцево-судинних захворювань віднесено 188 міжнародних патентованих найменувань, з яких Моз включив всього 17, для лікування діабету з 28 включено три, для лікування бронхіальної астми з 29 включено теж три найменування.

У бюджеті на цей рік на програму "Доступні ліки" заклали, як і в минулому році, 1 млрд грн. Тобто витрати на цю програму не проіндексовані, але ще й занижені: за розрахунками Міністерства охорони здоров'я — на 1,5 млрд грн. З 1 квітня змінилася модель фінансування — програма "Доступні ліки" перейшла, знову ж таки, до Національної служби здоров'я України, яка розпоряджається коштами. Саме вона повинна відшкодовувати аптекам вартість медикаментів, відпущених безкоштовно або зі знижкою.

Як запевняють чиновники, українці можуть отримувати ліки за електронною рецепту в будь-якій аптеці, яка уклала договір з НСЗУ. Але зробити це можуть не всі. Поки ж всього 909 мереж уклали договори з НСЗУ, отримати ліки за програмою можна в 6255 аптеках, що становить приблизно третину всього ринку країни.

У квітні НСЗУ виплатила аптекам 45,3 млн грн, з яких аж 3,2 млн грн пішло установі, зареєстрованого у Київській області, а 1,7 млн грн — у Дніпропетровській області. А так як з квітня лікарі виписали більше одного мільйона рецептів, то нескладно порахувати, що середня вартість одного становить менше 40 грн.

Завищують ціни

Цікавий приклад у звіті наводять аудитори Рахункової палати. Хворі на астму в Україні за мінімальну зарплату можуть придбати чотири упаковки суспензії "Пульмикорт" 0,5 мг № 40 (виробництво Швеція), а в Польщі за мінімальну зарплату, яку отримують в цій країні, — аж 25 таких упаковок, в Угорщині — 22. Але лікуватися доводиться, і витрати українців на медикаменти зростають. У минулому році обсяг роздрібних продажів аптек в грошовому еквіваленті збільшився на 21,8%. За прогнозами експертів, зростання (в основному за рахунок подорожчання медикаментів) буде ще значніше. А з бюджету на здешевлення лікарських засобів виділено всього 1 млрд грн. Тобто держава покриває лише 1,16 % потреби населення. До того ж робить це неефективно.

Рахункова палата у звіті про результати квітневого аудиту зазначає, що через завищення цін в реєстрі (які розраховує і затверджує Моз), у порівнянні з роздрібними цінами аптек, обсяги неекономного використання бюджетних коштів за рік можуть досягти 154,7 млн грн. Так, при перевірці 52 препаратів з реєстру за 42 з них ціни перевищували мінімальні в аптеках Києва до 30%.

Медицина для обраних

Тим часом у минулому році чотири медичних заклади (Клінічна лікарня "Феофанія", Державна наукова установа "Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини", Державний заклад "Поліклініка №2", Центр превентивної медицини) і 3245 їх штатних співробітників обслуговували президента, народних депутатів, членів Кабміну, працівників Адміністрації президента, апарату Верховної Ради та інших високопосадовців. На ці цілі в минулому році було витрачено 751,2 млн. грн. Так, у "Феофанії" лікувалися 9923 VIP-пацієнтів. При цьому на медикаменти і перев'язувальний матеріал було витрачено 31,1 млн грн, а на харчування — 3 млн грн, тобто в середньому на одного хворого — 3,4 тис. грн. А всього на надання стаціонарної медичної допомоги у "Феофанії" витратили 324,1 млн. грн.

Ще 217,9 млн грн було витрачено на діагностику та лікування, а також надання амбулаторно-поліклінічної допомоги все тим же VIP-клієнтам. З них 600 тис. грн пішло на безкоштовне зубопротезування, а на пільговий та безкоштовний відпуск медикаментів — ще 2,1 млн рн.

 

Джерело: Вісті

Категория: Здоровье